Скромна скабіозу ідеальна як підстилка і багаторічна рослина, але вона також може збагатити квітковий луг з великою кількістю квітів. Висота її, залежно від сорту від 30 до 90 см, робить її універсальною рослиною.
Маючи колірну палітру від білого до рожевого та фіолетового, вона покриває широкий спектр кольорів. Скабіоз може бути барвисто змішана з іншими квітами, так що вона є бажаним доповненням до будь-якого саду. У неї немає особливих вимог і вона не потребує особливого догляду.
Види та сорти для відкритого ґрунту
Існує близько 100 різновидів скабіозів. Більшість із них отримані шляхом селекції. Серед них є як однорічники, і багаторічники. У відкритому ґрунті частіше культивують нижчеописані види скабіозів.
Зоряна
Однорічник родом з Південної Європи висотою 15-45 см. Квіти ніжно-блакитні, зібрані в головчасті суцвіття, розташовані на довгих квітконосах.
>
Читайте також: Ревень (Rheum) – посадка та догляд / Як виростити ревінь у саду. Види ревеню
Однорічний вид з розгалуженими прямими стеблами, що досягає висоти 1-1,2 м. Ще його називають вдовою квіткою та єгипетською трояндою. На довгих, гнучких квітконосах розпускаються темно-пурпурні, білі або рожеві квітки (залежно від сорту).
Кавказька
Многолітник висотою 0,7-0,9 м. Стебла міцні, малогіллясті. Листя ланцетоподібне, формує прикореневу розетку. Квітки зібрані в головчасті суцвіття діаметром до 10 см. Можуть бути білого, рожевого, синього кольору. Цвіте культура у червні-липні.
Венечкова
Невисокий багаторічник до 0,5 м заввишки. Стебла прямостоячі, малогіллясті. Листя стеблове на коротких черешках, перистороздільні. Квіти діаметром до 3 см світло-синюватого відтінку.
Японська
Невисокий багаторічний вид заввишки до 25 см, який зустрічається переважно у горах. Рослина добре кущиться, довго цвіте. Квітки переважно бузкові.
Блідно-жовта
Високорослий трав’янистий гібрид з перистими листовими пластинами. Квіти блідо-жовтого тону.
Скабіоза кавказька: вирощування через насіння
Багаторічна рослина скабіозу має великі квітки білого або ніжно-блакитного кольору, які можуть досягати 10 сантиметрів у діаметрі. Такі квіти пишні і прекрасні на вигляд, а ще вони оригінальної форми, тому вони викликають захоплення і привертають до себе більшість художників.
Якщо говорити про однорічні скабіози, то вони в основному мають білі та блакитні квіти, які можуть досягати діаметра 7 см.
Вони починають цвісти в червні місяці і радують своїм чудовим виглядом до вересня. Але період цвітіння залежить від періоду посадки насіння. Такий тип кольорів використовується для організації композицій з камінням, злаками та травами.
Читайте також: Вирощування з насіння ґрунтопокривної ясколки «сніговий килим»
- З розсади;
- І з насіння, яке садить у землю.
< br />Спосіб вирощування повністю залежить від вашого регіону.
Які ще різновиди є у скабіози:
- Кавказька;
- Багатолітня;
- Голубина;
- Зоряна;
- Японська;
- Скабіоза-загадка.
Кожна з них вимагає певного догляду, а як вони виглядають, можна побачити на фото.
Вирощування з насіння розсадою
Вирощувати скабіозу можна різними способами. Найчастіше використовують насіннєві. Можна висівати насіння прямо в ґрунт або на розсаду. В умовах помірного клімату переважно вирощувати квітку розсадним способом. Найкращий час для посіву насіння на розсаду – кінець березня та початок квітня. Заповнити його універсальним ґрунтом, змішаним із піском (2:1). Знезаразити його пропарюванням на водяній бані або розчином марганцівки. Трохи утрамбувати та розрівняти ґрунт. Зробити борозенки, висіяти насіння на глибину 0,5 см. Обприскати посіви із пульверизатора. Зверху накрити контейнер плівкою чи склом. Поставити у світле місце при температурі +20..22°C.
Догляд за сходами
Схід може з’явитися через 1-3 тижні, залежно від виду скабіози. Укриття необхідно щодня знімати для провітрювання та видалення конденсату. Коли з’являться паростки, його можна забрати. Слідкуйте, щоб грунт був вологим, але не можна заболочувати його. Світло для розсади необхідне яскраве, але розсіяне.
Після формування 2-3 справжніх листків сіянці пікірують в індивідуальні горщики. Після цього розсаду потрібно починати загартувати. Її виносять надвір спочатку на 1 годину. Поступово час загартовування збільшують.
Висадка розсади
На ділянці розсаду висаджують наприкінці травня – на початку червня. Перед посадкою грунт рекомендується удобрити гноєм, що перепрів. Підготувати лунки такої глибини, щоб сіянці помістилися в них разом із земляною грудкою. Оптимальна дистанція між рослинами – 20-25 см. Акуратно витягти розсаду із горщиків, щоб не пошкодити коріння. Помістити в лунку, злегка притиснути та присипати ґрунтом.
Насіннєве вирощування
Отримання за допомогою насіння відбувається через один із двох способів:
- Вирощування розсади;
- Посів насіння в грунт.
Вибір того чи іншого способу залежить від регіону.
Якщо сильні заморозки відступають досить рано, можна вибрати другий спосіб. Посадка здійснюється на початку квітня. Посів виконується не надто глибоко, дотримується відстань. Важливу роль відіграє достатня вологість ґрунту, тому не потрібно забувати про її поливання та зволоження. Далі відбувається додаткове покриття компостом. Не варто побоюватися замерзання рослини, скабіоз стійкий до незначних заморозків. При розмноженні даним способом перших сходів можна чекати вже приблизно за кілька тижнів. Ось рослини зміцніли і підросли, приступайте до проріджування, дотримуючись відстані більше 20 сантиметрів.
Читайте також: Як зберігати цибулини гладіолусів у домашніх умовах
При холодній весні варто вибрати метод розсади. Для початку підбирається підходяща ємність із ґрунтом, в який сіється насіння. Період посіву – кінець зими чи рання весна. Після висаджування насіння, ємність потрібно закрити скляною кришкою або поліетиленом, помістивши в приміщення з температурою не менше п’ятнадцяти градусів. Потрібний відповідальний полив і провітрювання паростків. З появою перших паростків захисне покриття видаляється. Як тільки стане видно перше листя, рекомендується зробити пересадку. Навіть якщо ви зупините вибір на одному контейнері для всіх рослин, відстань між квітками не повинна бути меншою за 5 сантиметрів. Загартування рослини – важливий етап, який рекомендується виконати. Наприклад, можна «вигулювати» рослину щодня на півтори години, поступово збільшуючи час.
Посадка насінням у відкритий грунт
Якщо дозволяє клімат, весна виявилася ранньою та теплою, можна не витрачати час на вирощування розсади та висівати насіння безпосередньо у квітнику. Краще робити це в середині квітня, якщо немає ризику нічних заморозків. Тому для сівби потрібно вибирати сонячне місце. Воно має бути захищеним від сильних вітрів. Краще, щоб ділянка була піднесена без близько розташованих підземних вод. Скабіоз не любить заболоченого грунту. Тому він повинен бути добре забезпечений дренажною системою. Особливо це стосується багаторічників.
Правила посадки
Щоб скабіоз добре зростав і рясно цвів, потрібно підготувати перед посівом родючий, пухкий грунт. Вона має бути з нейтральною кислотністю. У кислих ґрунтах рослина може загинути. Перекопати ділянку рекомендується ще восени. За 2 тижні до сівби ділянку необхідно очистити від бур’янів, розпушити ґрунт. Зробити неглибокі борозенки з інтервалом 35-40 см, полити. Викласти насіння, дотримуючись дистанції між ними 5 см. Присипати ґрунтом. Коли сходи підростуть, їх потрібно прорідити, залишивши найміцніші екземпляри з проміжками 30 см між кожним. У підвищеній жирності ґрунт додають пісок, якщо не вистачає корисних компонентів, то удобрити перегноєм, фосфором та калієм.
Сподіваємося, що ця скромна і ніжна красуня радуватиме вас не один рік і стане постійним мешканцем та окрасою ділянки.
Догляд у відкритому грунті
Після посадки догляд за рослиною на ділянці не потребує складних маніпуляцій. Скабіоз абсолютно не вибаглива, може переносити посуху і похолодання.
Полив
Квітку потрібний помірний полив. Не потрібно, щоб ґрунт залишався весь час вологим. Достатньо поливати кущ 1 раз на тиждень, якщо немає дощів. Але якщо стоїть спекотна суха погода, його збільшують вдвічі. Після поливу грунт слід розпушувати.
Підживлення та удобрення
У період вегетації скабіозу потребує регулярних підживлень 2 рази на місяць. Можна купувати будь-які універсальні суміші для декоративних культур. Органіку можна вносити лише перед посадкою. На етапі цвітіння вносять калійно-фосфорні добрива щотижня.
Догляд під час та після цвітіння
Терміни цвітіння скабіози можуть бути різними, залежно від сорту. Як правило, це липень-серпень. Квітки зібрані в головчасті суцвіття, що формуються на довгих квітконосах. Забарвлення їх може бути різноманітним.
Порада! Засохлі бутони необхідно видаляти. Це продовжує цвітіння культури і запобігає самосіву.
Обрізка
Щоб скабіоз залишався привабливим до пізньої осені, періодично їй потрібно робити прищипку. Це стимулює зростання молодих бічних пагонів та покращує кущистість. Усі висохлі гілки та квіти відразу слід вирізати. Наприкінці осені у багаторічних видів обрізають стебла повністю.
Рихлення грунту
Грунт під кущем потрібно регулярно розпушувати, робити прополювання. Це необхідно для кращого проникнення кисню до коріння, скабіозу краще зростатиме.
Рідневі зв’язки
Незважаючи на великі родинні зв’язки по всій планеті, в культуру введено лише кілька найбільш цікавих і декоративних видів скабіозу. Саме вони дали генетичний матеріал для виведення садових форм культури.
- Скабіоза кавказька – хрестоматійний представник роду, який давно й міцно влаштувався в наших садах. Це класичний багаторічник висотою 50-60 см. Утворює пишний кущ, який на піку цвітіння одночасно розпускає до 30 білих, кремових, світло-охристих квітів — такий не соромно висадити і на парадній клумбі! Послужив основою численних сортів та гібридів з інтенсивним синім, фіолетовим, пурпурним забарвленням. Відмінна риса – тривалий, понад 40 днів, період цвітіння.
- Скабіоза японська – багаторічник, що походить з островів Японського архіпелагу. Це холодостійка культура, що росте на сонячних гірських схилах та луках. У садах найчастіше культивується як дворічна рослина. Утворює високий (до 90 см), малорозгалужений кущ. Суцвіття невеликого розміру, округло-опуклі з тичинками, що виступають, схожими на шпилькові головки. Садові форми відрізняються різноманіттям забарвлень.
- Скабіозу пурпурну вирощують як дворічна або однорічна рослина – висаджена ранньою весною, вона зацвіте в цей же рік, на початку літа – наступного сезону. Вид представлений великою кількістю сортів та гібридів, серед яких є високорослі (до 1 м), кущисті (50-60 см) та низькорослі (25-30 см) групи, зі звичайними та махровими суцвіттями. Палітра кольорів різноманітна — від блідо-рожевих і блакитних до багряних і темно-пурпурних. один з найбільш невибагливих та холодостійких природних видів. Кущ майже метрової висоти покритий численними головками ніжного жовтуватого відтінку. Літня квітка відрізняється тривалим цвітінням до середини осені та приємним ароматом. Підходить як фонова декоративна культура для яскравих ефектних квітів. по берегах рік. Багаторічна рослина, яку найчастіше культивують як дворічник. Головки квітів на довгих стеблах не дуже великі, але цікавого червоно-фіолетового забарвлення, розпускаються поступово — від країв до серединки. Період цвітіння – 1,5 місяця починаючи з середини липня.
Захист від шкідників та хвороб
Квітка досить стійка до більшості хвороб та шкідників. Важко рослина переносить лише надлишок вологи. Через перезволоження ґрунту можуть розвинутись грибкові інфекції (борошняна роса, коренева гниль). Якщо рослина почала в’янути, потрібно звернути увагу на вологість. На початковій стадії хвороби можна обробити кущ засобом із сіркою. Але якщо гнилизна дуже вразила скабіозу, то краще її викопати і спалити, ділянку продезінфікувати.
З шкідників квітка може уражатися попелицею та садовими слимаками. Щоб не допустити їх появи, необхідно мульчувати ґрунт навколо куща та обробити його слабким сольовим розчином.
Догляд за скабіозою
Оскільки скабіозу невибаглива, догляд за нею мінімальний, хоча кілька нюансів все ж таки є:
- Полив повинен бути нечастим, у помірних кількостях — краще «не долити», ніж «перелити». Сигналом до зволоження стане верхній шар землі, що добре підсохнув;
- Рихлення грунту має бути регулярним для забезпечення доступу повітря в грунт. Одночасно випалюють бур’яни;
- Підживлення можна проводити протягом усього періоду цвітіння. Це допоможе збільшити розмір та яскравість суцвіть. Скабіозу «любить» калій та фосфор, тому для підживлення беруть калійну сіль та суперфосфат;
Читайте також: Що таке очерет: опис з фото, види, властивості та цікаві факти
Таблиця 2. Шкідники скабіози
ШкідникОписМучниста росаЦе грибок, який інтенсивно розвивається в умовах підвищеної вологості 60-80% і при зниженій температурі — до 20°С. Виглядає як білий наліт на листі, який швидко розповсюджується по всій рослині. Для профілактики скабіозу обприскують молочною сироваткою, розчином золи дерев або розчином йоду. У занедбаних випадках на допомогу прийдуть фунгіциди. Коренева гнилизна Відома як «Чорна ніжка» — грибкове захворювання, при якому корінь і частина стебла чорніють, а потім гниють, викликаючи загибель всієї рослини. Грибок утворюється в умовах надмірного зволоження, можливо у погано простерилізованому ґрунті. Як профілактика – помірний полив і розумне внесення добрив у ґрунт. Для лікування – фунгіцид, наприклад, бордоська рідина. Борошнистий червець Або повсть, у народі відомий як «Мохната воша» – шкідник, що смокче клітинний сік рослин. Його активність призводить до уповільнення зростання культури та надалі повної її загибелі. Процес життєдіяльності шкідника супроводжується виділенням медяної роси – сприятливого середовища у розвиток грибка. Боротися з ним краще відразу інсектицидами, такими як Адмірал, Інта-вір, Актара та ін. Скабіоза – гарна рослина, і проблем з вирощуванням зазвичай не виникає. Її просте цвітіння буде радувати багато років, як в індивідуальних композиціях, так і серед строкатих клумб. Для однорічних видів використовують тільки насіннєвий спосіб розмноження. Многолетники можно также размножить вегетативным путем – делением куста и черенкованием. Выкопать куст, которому не меньше 3 лет. Убрать землю с корней. Разрезать острым и продезинфицированным инструментом куст на несколько частей. На каждой должно оставаться не менее 2 побегов, также должны быть крепкие корни. Подготовить заранее участок. Выкопать ямки подходящего размера. Высадить в них деленки и хорошо полить. Процедуру лучше проводить в начале весны или осенью. Деление куста позволяет омолодить скабиозу, стимулирует ее рост.
Перед началом цветения можно размножить растение с помощью черенков. Срезать острым ножом прикорневой молодой побег с частичкой корня. Высадить его в емкость с рыхлым субстратом. Регулярно поливать черенок, пока он не укоренится. Когда появятся молодые листочки, растение можно высадить на участке.
Общее описание
Скабиоза причислена к семейству Ворсянковых и представляет собой травянистое или полукустарниковое растение с разветвленными побегами. Высота его может достигать 1 м и более. Листовые пластины перисто-разделенные и ланцетовидные, сосредоточены преимущественно в нижней части куста, формируя густую прикорневую розетку. Соцветия также собраны в плотные пучки.
Корневая система стержневого типа, вертикальная, с мощным центральным корневищем. Окраска цветков варьируется в очень широкой палитре — белоснежная, розовая, бежевая, голубоватая, желтая, бордовая, пурпурная, фиолетовая и т. д. Присутствует весь розово-красный и лавандовый спек