Барбарис — справжній король осіннього саду. Справді, цей чагарник здатний вразити будь-якого садівника своєю декоративністю та невибагливістю.
Так що ж робити, якщо ви захотіли отримати таку чудову рослину у себе на ділянці, але купувати дорогий саджанець не хочеться?
Правильно, його треба розмножити, а спершу добути насіння або живці, або попросити сусіда поділити його кущ (або прикопати відведення).
Що ж час поговорити про те, як правильно розмножувати барбарис, які існують способи, коли це потрібно і можна робити.
Барбарис вдома — опис рослини та її відмінні риси
Більшість сортів скидають листя восени. Зустрічаються вічнозелені різновиди, але вони не відрізняються різноманітним забарвленням. Листопадні рослини мають крону різноманітних відтінків — від золотисто-жовтого до бордового та фіолетового. Восени листя набуває більш яскравих і насичених кольорів.
Барбарис звичайний вирощують для отримання ягід. Це високий розлогий чагарник з колючими гілками, зеленим округлим листям і дрібними жовтими квітками. Цвітіння барбарису відбувається у травні-червні. Його ягоди смачні, але мають великі кісточки. Спеціально для вживання плодів у їжу селекціонери вивели безнасінний сорт — Berberis vulgaris var. Asperma.
Барбарис цілокраїй відрізняється подовженою формою листя. Плоди цього різновиду темнішого кольору, покриті сизим нальотом і зібрані в довгі кисті.
Барбарис Тунберга не підійде тим, хто хоче отримати врожай ягід. Його плоди для людини є їстівними: вони мають гіркий смак і містять алкалоїди. Але для птахів вони служать відмінним зимовим кормом.
Як розмножується барбарис у природних умовах
Барбарис — великий чагарник, у висоту може зрости до 2 м. Відрізняється високою декоративністю цілий рік. Цвіте жовтими квітами, зібраними у грону. Плоди мають рубіновий колір, часто прикрашають навіть взимку втечі, що оголилися. Листя восени набуває яскравих червоних тонів.
Виведені сорти, у яких листя мають візерунки, облямівку або пофарбовані в незвичайні відтінки.
Якщо надати барбарису свободу на кілька років, то він, подібно до шипшини, захопить поростями всю прилеглу територію. Крім того, цей кущ добре розмножується самосівом. Але якщо ваша мета — отримати культурні саджанці, які зберігають сортові якості, краще скористатися надійними і перевіреними агроприйомами розмноження.
Які існують домашні сорти рослини
Найпопулярніші для домашнього вирощування декоративні різновиди барбариса Тунберга. Цей вид налічує десятки сортів різноманітної форми та фарбування. Високі кущі використовують як живоплот, так як вони добре переносять обрізку. Для альпійських гірок та вазонів підходять низькорослі рослини. Карликові різновиди барбарису Тунберга можуть мати кулясту або колоноподібну форму і висоту від 30 до 100 см. Вони повільно ростуть і не потребують формування.
Найпопулярніші карликові сорти барбарису Тунберга:
- Atropurpurea Nana — кулястий кущ розміром до 60 см. Втечі тонкі, з дрібною округлою листям. Влітку листя барбарису насичено-пурпурне, восени — вогненно-червоне. Цвіте наприкінці травня – на початку червня. Підходить для висаджування вздовж доріжок, в альпінаріях та вазонах.
- Tiny Gold — кулястий кущ діаметром до 50 см. Листя дрібне, округле, золотисто-жовтого кольору. Восени стають яскравішими. Використовується в ландшафтних композиціях для створення контрасту.
- Admiration — чагарник, що повільно росте, висотою до 60 см, шириною до 1 м. Листя червоне зі світло-зеленою або золотистою облямівкою. Ягоди дозрівають у вересні—жовтні й залишаються на гілках до середини зими. Листя червоне з рожевими та сірими плямами, восени — червоне. Хороший як одиночна прикраса газону.
- Helmond Pillar — колоновидний кущ заввишки до 1,5 м з багряно-фіолетовим листям. Цей сорт часто використовують для живоплотів.
Карликові сорти можна вирощувати на підвіконні, як будь-яка кімнатна рослина.
Помилки при вирощуванні барбарису Тунберга
- Занадто густа посадка.< /strong> Інтервал між рослинами повинен бути 150-200 см. При густішій посадці рослини підростаючи, один одного витіснятимуть.
- Відсутність укриття на зиму. У регіонах з холодною зимою кущі барбариса необхідно утеплювати лапником.
- Відцвілі суцвіття залишаються на кущах. Після цвітіння відцвілі суцвіття необхідно видалити з куща, якщо не потрібно збору насіння. Це необхідно для того, щоб поживні речовини були спрямовані на одревнення пагонів. Завдяки своїй декоративності та невибагливості у догляді барбарис завоював заслужене кохання садівників та ландшафтних дизайнерів. Виростити його під силу навіть новачкам.
Поділитись «Способи вирощування барбарису в домашніх умовах»
Читайте також: Огляд смородини: її характеристики та особливості вирощування
Поради щодо вибору барбарису
Перш ніж купити саджанець, потрібно визначитися з тим, для чого купується рослина:
- Для вирощування на присадибній ділянці та отримання врожаю ягід, рекомендується вибирати безнасінний барбарис. Його плоди підходять для кулінарії та домашнього консервування.
- Для створення живоплоту варто придивитися до колоноподібних сортів. Завдяки вертикальній формі вони не потребують сильної обрізки.
- Для висадження вздовж доріжок, в альпінарії або вазоні підійдуть кулясті сорти різної висоти та забарвлення.
- Для вирощування барбарису будинку варто вибирати найменші сорти .
Вибирати саджанець у розпліднику краще на початку осені. У цей час легше відрізнити схожі на вигляд сорти. Слід звернути увагу на стан рослини:
- Втечі молодого здорового саджанця тонкі та гнучкі.
- Листя густе, має характерне для сорту забарвлення.
- Корнева система добре розвинена, без ознак гнилі.
- Земляна грудка не пересушена.
- На саджанці не повинно бути ознак захворювань або шкідників.
Важливо! Деякі сорти мають плямисте забарвлення листя. Однак для інших різновидів плями на листі – ознака хвороби. Перед покупкою слід уточнити, яке забарвлення є нормою для вибраного сорту.
Підготовка до посіву
До збору барбарису на насіння приступають у листопаді – на початку грудня. Зібрані плоди кладуть у миску і трохи розминають, намагаючись не пошкодити насіння. Після цього залишають у теплому місці на кілька днів для зараження, щоб можна було легко відокремити мезгу від насіння. Це робиться за допомогою сита, потім насіння занурюють у воду для того, щоб їх промити і визначити придатні для сівби: вони опиняться на дні ємності, порожні ж спливуть. Завершує підготовку насіння до посіву їх підсушування до сипкості.
Насіння, підготовлене цим методом, має до 95% схожості. Якщо ж ви збираєтеся посіяти їх навесні, то їм потрібне попереднє витримування в приміщенні з певною температурою – від двох місяців до півроку. з кислотністю не вище pH: 7. При одиночному вирощуванні кущі потрібно висаджувати в ями на відстані не менше 1,5 м. При закладці живоплоту барбарис висаджують у траншею, по 2 саджанці на 1 погонний метр.
Порядок дій при посадці:
- Викопати посадкову яму або траншею глибиною 40 см. Насипати гіркою на дно суміш торфу з перегноєм 1:1.
- Якщо грунт дуже кислий , рекомендується додати жменю гашеного вапна або деревної золи.
- Поставити саджанець в яму, засипати грунтом і ущільнити.
- Полити посаджену рослину і замульчувати тирсою або іншою натуральною мульчею.
Увага! Для посадки потрібно вибирати сонячне та не надто вологе місце – барбарис не переносить застою води в ґрунті. Чагарник може рости і в півтіні, але при нестачі освітлення листя втрачає яскравість забарвлення.
Повітряні відведення
Барбарис Ред Піллар — опис та вирощування
Повітряними відведеннями теж не важко розмножити рослину, щоправда, доведеться довго чекати на їх укорінення. У будь-якого звичайного куща вибирають бічні молоді пагони. Після них прикладають до заздалегідь викопаних і звільнених ямок і зверху присипають земляною сумішшю. Верхня частина гілок має стирчати із землі на 15-25 сантиметрів. Щоб гілка не вискочила з-під землі, її необхідно ретельно зафіксувати дротом або спеціальною шпилькою.
Відведення періодично потрібно поливати. Коли вони зміцніють і пустять коріння, їх можна відокремити від головного куща. Після викопати всі молоді кущики та розсадити по готельних ділянках.
Догляд за рослиною
Посадка та догляд за декоративними чагарниками барбарису не вимагають особливих зусиль. Барбарис — посухостійка рослина. Його достатньо поливати раз на тиждень.
Читайте також: Глід звичайний: опис, посадка, особливості догляду
Коренева система барбарису проникає на велику глибину, тому для нього корисне часте розпушування ґрунту. Рекомендується розпушувати грунт під чагарниками щотижня наступного дня після поливу.
Удобрювати рослини слід складами із вмістом гуматів та мікроелементів. Корисні та позакореневі підживлення. Азотовмісні добрива слід вносити через рік після посадки.
Насіння
Це найнеефективніший спосіб розмноження з усіх представлених. Однак він широко поширений у селекції, коли необхідно вивести нові, більш підходящі під певні умови вирощування, гібриди.
Вибирають насіння із стиглих та великих плодів. Перед посадкою в субстрат їх ретельно прополіскують у воді та просушують. Щоб збільшити відсоток схожості, можна обробити посадковий матеріал спеціальними фізрозчинами або розвести марганцівку в трохи теплій воді і провести обробку цією рідиною.
Раніше навесні посів проводять як звичайну розсаду. Висаджують насіння в ящик із земляною сумішшю на глибину близько 2-3 сантиметрів і поливають. З сіянців, що виросли, вибирають найміцніші і висаджують навесні на ділянку.
Восени посів можна провести відразу у відкритий ґрунт. Для цього копають землю, вносять добрива та вирівнюють її. Потім сіють насіння, за зиму вони встигають загартуватись і підвищити свій імунітет.
Зверніть увагу! Барбарис може розмножуватися самопосівом, коли восени насіння, що впало на землю, самостійно проростає з настанням весни. Тоді потрібно просто викопати зелені саджанці і пересадити їх на необхідне місце. Насіння. Потрібно зібрати стиглі ягоди, відокремити кісточки від м’якоті і просушити. Сіяти краще восени, тому що насіння потрібен холод, щоб підготуватися до проростання. Якщо планується весняний посів, насіння слід всю зиму зберігати в сухому холодному місці. Однорічні сіянці пересаджують на постійне місце.
- Черенками. Здорові пагони слід нарізати на живці довжиною 2-3 міжвузля та обробити стимуляторами росту. Висадити в суміш із торфу, перегною та піску, полити та накрити плівкою. Розмноження барбарису живцями проводять навесні. Після вкорінення та появи молодого листя рослини можна пересадити на обране місце. На дорослому кущі потрібно вибрати крайні однорічні пагони. Зробити канавки у ґрунті, укласти гілки та закріпити дротом. Засипати ґрунтом так, щоб на поверхні залишилися лише верхівки. Далі доглядати за рослиною як завжди. До осені відведення укоріняться, їх можна буде відокремити і пересадити.
- Поділом куща. Цей спосіб підходить для чагарників, що сильно розрослися. Материнську рослину слід викопати та розділити на частини садовою пилкою, лопатою або сокирою. Зрізи краще присипати деревною золою. Частини куща потрібно відразу ж висадити на постійне місце і полити. Розмноження насінням підходить для барбарису звичайного. Вирощувати таким способом декоративні різновиди не рекомендується: можуть втрачатися зовнішні властивості барбарису. Для розмноження селекційних сортів більше підходять живцювання барбарису, відведення та поділ куща. Ці способи дозволяють повністю передати саджанцю сортові ознаки від материнської рослини. Якщо ж ви не впевнені, що живцювання барбарису дасть результат, а проростання насіння займає занадто багато часу, то можете спробувати спосіб розподілу куща та розмноження молодими паростками. У вашому саду вже є доросла рослина, яка має прекрасний вигляд і щорічно тішить своїми плодами, тоді можете не сумніватися саме цей екземпляр дасть відмінні результати при поділі його на кілька окремих кущів.
Для цього необхідно:
- здоровий, дорослий кущ викопати із землі, акуратно, щоб не нашкодити кореневій системі;
- обережно розрізати на частини;
- велике і потужне коріння розпилюють і висаджують у готові лунки;
- ґрунт, куди висаджуються ділянки рясно зволожується.
Таку процедуру, як поділ куща проводити краще навесні.
- органічних кислот;
- алкалоїдів;
- дубільних речовин;
- вітамінів E і C.
Настій з кореня барбарису застосовують:
- При захворюваннях ШКТ.
< li>При порушенні роботи нирок.
- При запаленні сечового міхура.
- При бронхолегеневих захворюваннях.
- При порушенні згортання крові.
- Для посіву береться лише кілька насіння, які можуть взагалі потім не зійти. Щоб перестрахуватися необхідно вирощувати густу розсаду, щоб потім відібрати з неї найбільші і здорові саджанці. В результаті кущик гине.
- Пересадка живців раніше часу, коли вони ще не встигають добре укорінитися.
- Ушкодження кореневої системи при розподілі куща.
- Сухой и просеянный образец грунта заливают дистиллированной водой в соотношении 1:1, сколько почвы, столько воды.
- Тщательно перемешивают и взбалтывают в закрытой посуде.
- Дают отстояться, пока грунт осядет на дно, а раствор поднимется над ним и станет прозрачным.
- В жидкость помещают индикатор на несколько секунд.
- Сравнивают со шкалой на упаковке.
- 10 л воды.
- 0,5% кальцинированную соду.
- 40 г мыла.
- Обработка растения весной с помощью хозяйственного мыла.
- Плановое опрыскивание чесночным раствором.
- Обработка табачной настойкой.
- Обработка раствором конского щавеля.
- Не высаживайте растения близко друг к другу.
- Если климат в вашем регионе чрезмерно влажный, обеспечьте хорошую вентиляцию корневой системы и побегов. Для этого нужен хоро
Щоб приготувати настій, слід 1 ч. л. подрібненого кореня барбарису залити 0,5 л окропу та настояти 20 хвилин. Процідити через сито та пити по 2 ст. л. 3-4 рази на день.
Важливо! Використовувати з лікувальною метою можна тільки корінь барбарису звичайного. Інші сорти не підходять для лікарського застосування.
Радимо прочитати: все, що потрібно знати про кімнатну рослину благородний лавр.
Інструкція із застосування фунгіциду Тіовіт Джет знаходиться тут.
Як застосовувати добриво Фульвогумат Іван Овсинський:
Поширені помилки
Навіть досвідчені садівники роблять помилки, не кажучи вже про новачків. Це допомагає зробити певні висновки та виправити всі помилки в майбутньому.
Перед тим як розмножувати барбарис, необхідно вивчити помилки, що часто допускаються:
Важливо! Під час будь-якого виду розмноження необхідно користуватися тільки продезінфікованими садовими інструментами, інакше висока ймовірність занесення інфекції.
Барбарис можна розмножити у різний спосіб. Неприхотливое растение отличается хорошей приживаемостью и способно восстановиться за короткий срок, радуя владельца своим красивым внешним видом многие годы.
ПОЛЕЗНЫЕ СВОЙСТВА
Барбарис поистине уникален по содержанию витаминов и полезных веществ. В состав его плодов входят: витамины – А, В1, В2, В3, В5, В6, В9, В12, С, D, Е, К, бета-каротин; более 30 микроэлементов, в том числе такие редкие, как германий, селен, серебро; пектины, 11 алкалоидов, в том числе берберин, органические кислоты, дубильные вещества, кумарин, природные антибиотики и антиоксиданты.
Суточная доза для пополнения организма всеми необходимыми ему элементами питания – 6 спелых ягод!
Читайте также: Туя западная Смарагд — как выращивать декоративное растение
Дальше мы поговорим о том, как вырастить барбарис, чтобы иметь на своем участке постоянный источник витаминов и полезных веществ.
Рубрика: «Вопросы и ответы»
Вопрос №1. Сколько цветет Барбариса Тунберга?
Продолжительность цветения зависит от сорта. Но большинство из них цветут примерно 25 – 30 дней с конца мая до середины июня.
Вопрос №2. Есть ли разница в посадке саженцев с открытыми корнями и кустов с комом?
Отличия в сроках посадки. Кусты с комом можно высаживать в течение года, а саженцы с открытой корневой системой – весной в апреле или осенью в октябре.
Выращивание
Основная проблема выращивания этого теплолюбивого кустарника – его зимовка. Причем в первую пару лет барбарис укрывается от мороза мешковиной, лапником, торфом или же, в крайнем случае, сухой листвой. При значительных размерах молодого растения его ветки можно стянуть веревкой, а затем сделать вокруг небольшую цилиндрическую оградку и засыпать в нее уже высохшие осенние листья (подросшие кусты в таком укрытии обычно не нуждаются).
Посадка ежевики весной саженцами
Если зима случилась очень морозной, сильно промерзшие ветки с приходом весны рекомендуется обрезать. Кроме того, при выращивании барбариса многое зависит от того, какие соседи к нему были «подселены».
Совет специалиста. В качестве соседних растений могут выбираться любые кустарниковые виды, а также цветы и даже деревья.
Сроки и выбор места под посадку
Для растения подходит открытый и солнечный участок. Количество света напрямую влияет на окрас листвы.
Будущая клумба должна быть сухой, растение не терпит подтопления и высоких грунтовых вод. У кустарника мощная корневая система, поэтому низинные участки тоже не подойдут.
Саженцы барбариса высаживают весной, до распускания почек. В этот период саженцы активно пойдут в рост и дадут новые побеги.
Допускается посадка барбариса осенью. В этом случае необходимо уделить особое внимание укрытию молодого растения от морозов.
Использование в ландшафтном дизайне
Красиво подстриженный куст барбариса украшает сад. Разнообразные оттенки листвы (которые меняются в зависимости от времени года) и цветов позволяют использовать растение для создания великолепных ландшафтных композиций. Кроне кустов можно придать интересную форму. Живая изгородь станет украшением забора, беседки или стены дома.
Как подготовить к зимовке
Растение нужно укрывать на зиму. Для этого куст обрезают и обвязывают со всех сторон агроволокном или другим утеплителем. Многие сорта, за исключением барбариса Тунберга, достаточно укрыть еловыми ветками (лапником). Открывают растение весной после того, как установится тёплая погода.
Определение кислотности почвы и оптимизация
Перед посадкой барбариса нужно узнать кислотность грунта и при необходимости довести показатели до нужных параметров. Узнать уровень рН можно с помощью лакмусовой бумаги. Последовательность такова:
Борьба с вредителями и болезнями барбариса
Барбарис характеризуется крепким иммунитетом, но в процессе роста и развития он может подвергаться нападению разных вредителей и болезней. Грибковые организмы приводят к потере его декоративности и даже могут вызвать гибель молодых растений.
В большинстве случаев кустарник поражается мучнистой росой. Ее симптомы проявляются в середине летнего сезона, когда по обеим сторонам листвы появляется мучнистый налет. По мере размножения он становится твердым и покрывает весь лист. При отсутствии эффективных мер лечения грибница распространится на здоровые части культуры.
Еще с грибковым поражением хорошо борется раствор из соды и мыла. Для его создания берут:
Обработка выполняется 3 раза в сезон.
Для устранения мучнистой росы можно применять эффективные инсектициды. Среди них бордосская жидкость.
При прогрессировании ржавчины на наружной стороне листьев барбариса появляются оранжевые пятна. Снизу листва покрывается грибными спорами. Чтобы предотвратить потерю декоративности или гибель культуры, необходимо приступить к радикальному лечению как можно раньше.
Среди самых эффективных методов борьбы с проблемой выделяют обрывание и уничтожение больных листьев, обработку фунгицидами и раствором бордосской жидкости. К опрыскиванию следует приступать в солнечную погоду, чтобы средство не смылось дождем.
Еще барбарис подвергается разным типам пятнистости. В процессе развития заболевания листья покрываются ржавыми или бурыми пятнами, которые напоминают ожоги. Иногда они похожи на белесый налет. Если кустарник полностью поражен, он начинает засыхать. При этом садоводам сложно определить первоначальную причину таких признаков.
Планируя посадить барбарис осенью или весной, необходимо обезопасить его от распространенных вредителей. Сладкий сок из его побегов считается главным лакомством для вредных насекомых.
При появлении желтых или скрученных листьев, которые быстро опадают, можно говорить о поражении барбариса гусеницами, пилильщиком или щитовками. Борьба с перечисленными организмами начинается с опрыскивания химическими и народными препаратами.
С целью профилактики размножения гусениц важно вовремя обрезать кустарник и уничтожать пораженную листву.
Еще следует не забывать о санитарной обрезке барбариса осенью, т.к. большинство вредителей умеет оставлять личинки под корой и листьями. Летняя обработка заключается в опрыскивании листьев и побегов за месяц до созревания ягод. В качестве эффективного средства для такой процедуры можно использовать Хлорофос.
Чтобы избавиться от тли, которая вызывает деформацию побегов или скручивание листьев, нужно задействовать такие методы:
При выборе химических препаратов садоводы отдают предпочтение Фитоверму, Алиоту и Кинмиксу.
Читайте также: Огород для «ленивых» без особых хлопот: полезные советы и рекомендации